Баба Яга і компанія на Новорічному святіНа сцені біля ялинки Новорічний годинник. Виходить Баба Яга: — Га-га! Бу-га-га! А я Баба Яга! Га-га-га! Кістяна моя нога! Ага! … (дивиться в зал) Неясно… Нічого не ясно… Ги! (звертається до глядачів) Ви чого тут?! Виходить Кікімора. К: — Ялинки в лісі, гриби в стрісі! У школярів (киває на глядачів) свято. Новий Рік! Б: — Що-о?! Знов? Та скільки можна?! От пень-колода, на Новий рік знову мода! В минулому ж році святкували! Пеньків у лісі після свята не злічити! К: — Дала зима таку мороку, що свято Нового року буває кожнісінького року! Б: — Так і кожного-прекожного? Так і кожнісінького-прекожнісінького? Отак да-а, отак-да-а, це велика нам біда! К: — І не кажи! Наробили шуму-гаму сокирами, навіть мене у свіженькому болоті розбудили… Де таке видано? Треба на гостей-розбишак туманів-заблуканів напустити. Ти собі уяви тільки, Лісовик! — сумирний же дідько, трухнявів тихенько в мене по сусідству, у старому жабуринні, так і він сварився на увесь казковий ліс. Б: — А моя хатина на курячих ногах від отих гостей притомилася вертітися в різні боки. Я від того кручева-покручева з печі злетіла. Як та курка із сідала. Гуп! Отакий тобі суп! Голова закрутилася-я-а! Втрапила я усім свої корпусом прямісінько в баняк з мухоморами. Ледве лебедину шию не зламала. І ребра. Мусіла отаких гостей мітлою геть вимітати, щоб забули як їх і звати. Новий рік у них, бач-ця! К: — Иги! Сирі пироги! В лісі мухомори та красуні кікімОри! Б: — Чи красуні, чи нє, то, ще я тобі скажу, вопрос! Великий вопрос! Хто з нас красивіший та НЕПОТВОРНИЙ (Баба Яга обмовлюється, виправляє себе) – тьху ти! Нути-гнути! НЕПОВТОРНИЙ своєю зеленою бородавкою на усе казкове царство. Та чує моя душа, що скоро в нашому казковому лісі тільки одні мухомори й зостануться. К: — Ого-го! А чого, чого, чого? Б: — Бо глухі повислі вуха, що вони ніяк не слуха! Як узялися зальотні дроворуби до моєї хати «Повернися до нас передом, до лісу задом» Повернися та повернися! Повернися та повернися! Ич! Екзотику знайшли. Лісовик би їх побрав… К: — І що? Б: — Так хіба моя древня хата така спритна? Аби на старості літ дзигою крутитися! Наче дєвочка на танцюльках! Хаті скільки років? Та блідій поганці, що вазоном на вікні молодо зацвіла, 700 літ. Не менше! Дякувати Лісовику, гостей поміг втихомирити. Бородою закутав у твій туман-блукан. Упратав ялинки від сокири, так сказать. Порятував, як сті та дивись, поратував. К: — Моя фірма тумани снувати здібна, хе! … Б: — Аби так усі ялинки й сосни заховати в твої фірмові тумани. Бо на Новий рік як заходилися сокирами цюкати! … Свято їм подавай. (Киває на глядачів). А ялинкам – горе! Підходить Лісовик: детальніше http: //szenki.in.ua/index.php/novorichni/641-baba-yaha-i-kompaniia-na-novyi-rik
